підтверджувати

I
= підтвердити (наводити факти, доводи тощо, засвідчуючи вірогідність, істинність чогось), підкріплювати, підкріпляти, підкріпити
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • підтверджувати — ую, уєш, недок., підтве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого небудь. || Доводити достовірність, істинність чого небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

  • підтверджувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… …   Український тлумачний словник

  • свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку …   Український тлумачний словник

  • демонструвати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Здійснювати демонстрацію (у 3 знач.). || Виставляти що небудь з метою привернути чиюсь увагу. 2) Свідчити про що небудь, показувати щось. || Наочно підтверджувати. || Нарочито підкреслювати …   Український тлумачний словник

  • доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… …   Український тлумачний словник

  • доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… …   Український тлумачний словник

  • заприсягати — а/ю, а/єш, недок., заприсягти/ і заприсягну/ти, гну/, гне/ш; мин. ч. заприся/г, ла/, ло/ і заприсягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) неперех. Давати присягу; присягати. 2) неперех. Те саме, що заприсягатися 1). 3) перех., діал. Підтверджувати присягою …   Український тлумачний словник

  • засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… …   Український тлумачний словник

  • затверджувати — ую, уєш, недок., затве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Схвалювати що небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.